Мистецтво Ілюстрації

Приводом до написання статті стала книга американського автора Вілми Бар (Vilma Barr) «Ілюстрований інтер’єр, досвід ХХ-го сторіччя». Англійською це звучить як “The Illustrated room / ХХth century interior design rendering”. Вона розповідає про мистецтво ілюстрації інтер’єру в Америці та Європі в період з 1900 до 2000 року, містить опис характерних особливостей та стилю, що були притаманними кожній декаді. 
Книжка яскраво ілюстрована неймовірними роботами митців цієї доби, і я з превеликим задоволенням маю намір ознайомити вас з цим виданням.

1. Ідея та ілюстрація: Огден Кодман 1900

Насамперед слід зазначити, що тут зустрічається низка схожих між собою термінів, які описують ілюстрацію як окремий вид діяльності – як професію. На жаль, у сучасному українському словнику немає такої ж кількості відповідників, оскільки ця сфера діяльності в радянську добу просто не існувала, а сьогодні - роботу ілюстратора вдало замінив комп’ютер. Утім, у світовій історії ілюстрації за версією Вілми Бар 
фігурують такі спеціалісти:
- Архітектор (Architect)
- Ілюстратор архітектурних проектів / Спеціаліст архітектурної перспективи / Рисувальник (Architectural illustrator/ Architectural perspectivist/ Renderer) 
- Дизайнер інтер’єрів (Interior Specialist /Interior Designer)
- Дизайнер предметів інтер’єру (Prodact Designer )

2. Ідея та ілюстрація: Адольф Лус

Перша позиція зрозуміла - це архітектор проектів, людина, яка створює об’єкт архітектури, його функціональне наповнення, образ, приймає основні конструктивні рішення та рішення з приводу застосування тих чи інших будівельних матеріалів.

 

3. Ідея та ілюстрація: Ширлі Рутан та Кулідж Аркітектс 1902

 Друга позиція також очевидна - це спеціаліст, який виконує перспективні зображення архітектурних об’єктів та їхніх інтер’єрів, фасади споруд, інформативні розрізи та розгортки для демонстрації ідеї проектанта безпосередньо замовнику.

 4. Ідея та ілюстрація: Луїз Тіфані 1905

 Третя позиція – спеціалісти, що займаються проектуванням інтер’єрів, курують його від ідеї до втілення в життя, підбираючи меблі та оздоблювальні матеріали.
Четверта позиція - це дизайнери меблів, предметів та аксесуарів інтер’єру.
З цим начебто з’ясували.

5.  Ідея та ілюстрація: Ф. Моро 1902

 У сучасних українських реаліях функцію ілюстратора архітектурних проектів та митця-рисувальника виконує так званий «Візуалізатор» - так кажуть в народі. На жаль, наші лінгвісти проігнорували цей вид людської діяльності, хоча насправді він є тим же ілюстратором проектів, тільки робить їх за допомогою комп’ютерних програм. А взагалі-то, сучасний повсякденний термін «візуалізація» доволі чітко характеризує суть цієї діяльності.

6. Ідея та ілюстрація: Джозеф Хофман 1900

Ну, і оскільки я взяв на себе сміливість розтлумачувати терміни, то не можу втриматись, щоб не пояснити, що означає термін
«Дизайнер (Designer)». У нас під цим словом автоматично розуміють або дизайнера інтер’єру, або дизайнера одягу. І це не дивно. Адже ми не до кінця розкриваємо його суть.

 7. Ідея та ілюстрація: І. Дітріх 1902

Насправді, слово «Дизайнер» має дуже широкий зміст і в буквальному перекладі означає «Проектант». Саме слово жодним чином не вказує на спеціалізацію. Тому люди, які займаються дизайном інтер’єрів є Дизайнерами інтер’єрів (Interior Specialist /Interior Designer). Модне універсальне українське словосполучення Архітектор-Дизайнер означає Архітектор-Проектант (Перукар – Цирульник), що і так зрозуміло.

8. Ідея та ілюстрація: І. Дітріх 1903

Зараз ми стрімко віддаляємось від ХХ-го сторіччя, від минулого, відкриваємо для себе нові технології та пов’язані з ними нові можливості. Та немає жодного новітнього досягнення, яке б не опиралось на віковий досвід минулого.
ХХ ст. відзначилось неймовірною різноманітністю стилів, точнісінько як і способами представлення проектів. Від ескізів пером і тушшю до комплексної комп’ютерної моделі.

9. Ідея та ілюстрація: Стенфорд Уайт 1901

У першій половині століття, коли мистецтво ілюстрації перебувало на концептуальній стадії розвитку, їх виконували самі архітектори проектів. Академічна архітектурна освіта того періоду передбачала високі креслярські навики у поєднанні з персональним мистецьким талантом та унікальним стилем виконання. Винятково вишукані роботи майстрів того часу таких, як Адольф Хофман, Отто Вагнер, Стефан Уайт, Френк ЛЛойд Райт, Джозеф Урбан, Адольф Лус – сьогодні належать до світової спадщини провідних музеїв світу або зберігаються у приватних колекціях.

10. Ідея та ілюстрація: Хант & Хант 1902

Після Другої світової війни дизайнери почали надавати великого значення деталям в інтер’єрі. Об'єкти ставали виразно декоративними. Щоб передавати на папері всю розкіш оздоблення, на допомогу проектанту приходить спеціаліст, навчений проектуванню, добре ознайомлений з законами перспективи, мистецтвом та з висококласними креслярськими навиками. Це були ілюстратори (Ілюстратор архітектурних проектів/ Спеціаліст архітектурної перспективи). Такі спеціалісти працювали в архітектурних компаніях та фірмах, що спеціалізувалися на дизайні інтер’єрів. Вони мали бути експертами побудови перспективи, мусили мати багату уяву, чудово орієнтуватись в будівельних та оздоблювальних матеріалах, бути ознайомленими з властивостями природного та штучного світла, володіти навиками побудови тіней. Очевидно, що архітектори не могли приділяти багато часу на вимальовування тисяч деталей на фасадах будинків чи в інтер’єрі, що і зумовило попит на ілюстраторів.
Термін навчання такого спеціаліста тривав від 5 до 10 років. Це типовий період часу, який давав можливість людині здобути високий професійний рівень в цій дисципліні.

11. Ідея та ілюстрація: Хант & Хант 1902

Часто ілюстратори працювали за умов обмеженого часу та на договірних засадах, зважаючи на загальний бюджет проекту та терміни його виконання.
Митці нерідко потрапляли в ситуації, коли зміни до проектів вносили на етапі вже збудованої перспективи і перші кольорові мазки уже були нанесені. Роботу доводилося переробляти в екстремально короткі терміни.
Ілюстрація дуже чітко мусила відображати узгодженість всіх елементів, демонструвати шарм і витонченість майбутнього інтер’єру. Готовий продукт повинен був показати найвищі стандарти мистецького виконання.

12. Ідея та ілюстрація: Джозеф Урбан 1902

Частина перша 1900-1909 рік.

Інтерес до дизайну інтер’єрів почав зростати, коли роботи митців та архітекторів почали друкувати у виданнях та розповсюджувати по всій Європі та Америці. Фотографія і фоторепродуктивні технології дозволили людям побачити інтер’єри з усього світу.

13. Ідея та ілюстрація: Джорж Б.Пост 1902

У 1897 році вийшла друком книга «Оздоблення будинку» (Decoration of Нouse) авторів Едіт Вартон та Огден Кодман (Edit Wharton, Ogden Codman). Вони переконують, що інтер’єр може бути покращений на основі вивчення зразків минулого. Хороше і якісне оздоблення – це фундаментальна річ. Декор не як стилістична обгортка будинку, а оздоблення в архітектурному контексті. Тобто інтер’єр і стилістика самого будинку не можуть бути відокремленими. Оздоблення будинку повинне розглядатись як ґрунтовний структурний підхід.
З розвитком свідомого спостереження за природою та навколишнім середовищем набуває популярності найвагоміший стиль цієї декади – Ар Нуво (Art Nouveau) в перекладі - Нове Мистецтво.

14. Ідея: Кас Гілберт; ілюстрація: Ф. Стікель 1909

Основою та унікальною характеристикою стилю є хитросплетіння рослинного орнаменту. Виноградна лоза, листя рослин, квіти та навіть стилізовані образи птахів – усіх їх можна побачити в декорах. Ар Нуво не був широко розповсюджений через суттєву вартість дизайнерської продукції та обмежений тираж. Він яскраво спалахнув та згас вже перед першою світовою війною. Найяскравішими представниками стилю були Луїз Тіффані у сполучених штатах та Еміль Галле у Франції.
Німецькі та австрійські дизайнери культивували більш аскетичні форми. Невеликі ділянки з багатим декором поєднувались з великими площинами недекорованої поверхні. Незважаючи на національні відмінності, зустрічається неймовірна подібність у прийомах митців та архітекторів усієї Європи. Віденська сецесія - це своєрідний відповідник Ар Нуво щодо використання більш прямолінійних форм. Джозеф Хофман, Отто Вагнер, Адольф Лус та інші майстри проектували все – від будинків до посуду.