Усі ми дуже часто стикаємось з проблемою вибору. Особливо гостро це проявляється тоді, коли ми займаємось творчістю. Для прикладу, облаштуванням дитячої кімнати для новонародженої дитини чи влаштуванням сприятливого середовища в новому будинку для новоспеченого школяра.
І це не дивно, адже кожен з нас прагне найкращого для своїх дітлахів. Щоб вони росли красивими, розумними і головне - здоровими. Без сумніву, більшість матерів розуміє важливість впливу середовища на розвиток дитини, зокрема приміщення, в якому росте і розвивається їхнє чадо. Щоправда, не всі достеменно знають, як саме втілити в життя принципи раціонального, творчого облаштування помешкання і що означає «здоровий інтер’єр» з точки зору психологічного та фізичного розвитку маленької людини. Чим глибше матусі починають вивчати цю тему, тим більше запитань у них виникає.
Кожна дитина має свій характер і темперамент. Кожна пізнає світ по-своєму. Те, що на одних буде впливати позитивно, в інших може не викликати жодної реакції, а ще для когось - може стати джерелом роздратування чи пригніченості. Часто, дуже тяжко зрозуміти, чому дитина агресивна, пасивна чи занадто збуджена. Як і в дорослої людини, її поведінка - це реакція на зовнішні впливи, в тому числі і на матеріальне оточення (предмети інтер’єру, властивості приміщення тощо).
Отже, відповідальним мамам було б дуже корисно навчитись пізнавати цей світ заново, разом зі своїми дітками, спостерігаючи за їхньою поведінкою і відповідно реагуючи на неї. Основне наше завдання - зробити так, щоб дитяча кімната сприяла саме позитивному настрою дитини.
Але як зрозуміти, в якому середовищі вашій дитині буде найкомфортніше? Як має виглядати дитяча кімната, за якими принципами вона повинна бути організована, щоб стимулювати її творчий розвиток? Навряд чи три- чи чотирирічна дитина зможе вам це пояснити. Крім того, у найближчі 5 років ви не маєте наміру повторно комплексно ремонтувати дитячу кімнату. Отож, як вгадати?
Багато батьків, на мою думку, глибоко помиляються, коли роблять дитячі кімнати такими, якими, власне, вони хочуть їх бачити. Забуваючи при цьому, що в дитини вподобання можуть бути, кардинально іншими. Можливо, ви, створивши певну атмосферу в дитячій кімнаті, просто запрограмуєте дитину на певну «хвилю», що може викликати конфлікт з її природними вродженими прагненнями. Для прикладу, уявіть, що ваша дитина народилась зі схильністю до музики. Припустимо, ця схильність ще не проявилась на момент дизайну приміщення, а ви розглядаєте варіанти оздоблення стін фотошпалерами зі зображенням автомобілів або стелю у вигляді зоряного неба. Зоряне небо, можливо, і надихатиме на «Місячну сонату», чого геть не скажеш про автомобілі, навіть, якщо вони іграшково-жартівливого вигляду. До речі, коли я був маленьким хлопчиком, мені часто снився один і той самий жахливий сон. Наче по вулиці за мною женеться «злий автомобіль». Я встигаю забігти в під’їзд свого будинку і бачу, що металева потвора завелика, щоб влізти в двері. Дім – моя фортеця – вберіг мене від монстра. Страшно подумати, що було б, якби на стіні моєї дитячої кімнати, над ліжком, були зображені автомобілі. Поганий сон став би реальністю…
Зважаючи на це, ідеальним варіантом може бути створення такого інтер’єру, який зможе змінюватися з плином часу, як улюблені хлопчачі іграшки-трансформери. Ви запитаєте, як забезпечити таку гнучку схему трансформації кімнати, якщо ринок сам по собі нічого-такого не пропонує? До того ж бюджет обмежений, площа кімнати мінімальна, і у ній треба комфортно розмістити двох дітей з цілою купою корисних речей. Ось основні принципи планування дитячих кімнат та декілька корисних порад щодо їх облаштування. Більшість з них загальновідомі, утім спробуємо окреслити їх в одному контексті.
1. Простота. Мінімум меблів, мінімум кольору, максимум вільного простору.
За умов критично малого простору у пострадянських помешканнях дуже важливо намагатись не погіршувати ситуацію і не загромаджувати кімнату зайвими предметами. Не важливо, чи це меблі, чи великогабаритні іграшки. Конструкція ліжка може передбачати зберігання речей в підліжковому просторі, наприклад, у висувних шухлядах. Якщо є можливість зробити шафи до самої стелі – цією нагодою варто скористатись. У верхній частині шафи можна зберігати речі, якими мало користуєтесь чи речі сезонного вжитку. Якщо вам пощастило, і приміщення велике, намагайтесь влаштувати меблі в окремій локальній зоні. Ними буде зручніше користуватись, а у вільній зоні для дозвілля буде менше небезпеки наштовхнутись на наріжні елементи меблів.
2. Відсутність телевізора в дитячій кімнаті. Я маю на увазі відсутність телебачення. Спеціалістам у галузі психології вже давно відомо, що телевізор, зокрема телебачення, це джерело збудження нервової системи для дорослої людини, не кажучи вже про підростаюче покоління. Якщо ваша дитина не може заснути без телевізора – це небезпечна і шкідлива звичка. Перегляд вечірніх телепрограм не віщує нічого, окрім неспокійного сну. Вам може здаватись, що у вас все навпаки, що телевізор діє на вас, як найкраще снодійне. Можливо, за умов сильної втоми, захисні функції організму і розслабляють, проте мозок продовжує сприймати аудіоінформацію, що надходить до вас, і на підсвідомому рівні ви продовжуєте дивитись телевізор. Цілком імовірно, що з дитячим організмом відбувається щось подібне.
3. Залишаємо місце для творчого розвитку і персонального росту малечі.
Можливість влаштування додаткових меблевих елементів за бажанням дитини. Можливість самому приймати участь у створенні атмосфери кімнати. Варто передбачити місце на стіні, де можна малювати, наклеювати картинки, фотографії, робити нотатки маркером, вивішувати галерею власних творчих робіт, розвішувати гирлянди, гербарії, використовувати змінні декоративні панелі та інше.
4. Максимально раціонально використовуємо площу біля вікна для робочого столу або майданчика для ігор. Розташовуємо робочий стіл таким чином, щоб максимальна кількість денного світла потрапляла на робочу поверхню стола, бажано зі сторони лівої руки або правої для шульги. Якщо в кімнаті декілька вікон, намагаємось інші вікна використовувати для освітлення ігрових зон. Ліжко не варто ставити біля вікон. Зона біля нього - це найхолодніше місце в кімнаті, не залежно від якості вікна, крім того, під час провітрювання приміщення існує небезпека застудити дитину.
5. Зважаємо на якість оздоблювальних матеріалів. Вибираємо практичні матеріали зі стійкістю до стирання, без запаху та надто яскравих кольорів.
Перед тим, як приймати рішення з приводу оздоблювальних матеріалів, переконайтесь, що вони належної якості. Про це можна дізнатись у знайомих, які застосовували подібний матеріал у своєму помешканні. Пам’ятайте, що консультанти оздоблювальних крамниць в першу чергу зацікавлені продати свій товар. Тому не соромтесь запитувати продавця про гігієнічний сертифікат на продукцію і відстежувати при цьому його реакцію. Матеріал, який ви замовляєте, не повинен мати запаху. В закритому приміщенні він буде довго випаровуватись і може спричиняти, як мінімум - дискомфорт, як максимум - шкоду здоров’ю. Зважайте на колір матеріалів. Яскраві кольори великих площин інтер’єру, на мою думку, мають радше негативний вплив на дитину, аніж позитивний. Дайте відповідь на запитання - для чого дитину оточувати яскравими кольорами? Авжеж, вона в першу чергу реагує на все нове, яскраве і надзвичайне. Погоджуюсь, що іграшки чи різного роду ігри можуть бути яскраво забарвленими: для заохочення, кращого запам’ятовування, акцентування уваги. Однак інтер’єр загалом має бути нейтральним або пасивним фоном. Якщо дитину оточити тотально яскравими контрастними кольорами і тонами, ви позбавите її можливості розвинути в собі сприйняття нюансів. В природі є тисячі відтінків нюансних кольорів. Кімната має бути джерелом зорового комфорту, а не збудження.
6. Зважаємо на потенційно-патогенні зони в кімнаті при плануванні місця для ліжка чи робочого столу. Зовнішні стіни будинку, стіни з комунікаціями, місця в кімнаті під балками чи пониженням стелі на мансардах – не найкращі для здорового сну чи творчої роботи. Зовнішні стіни, як правило, мають нижчу температуру взимку, ніж внутрішні, влітку вони сильніше нагріваються. Стіни з комунікаціями можуть бути джерелом постійного неприємного шуму. Масивні конструктивні елементи в стелі, зокрема такі, як балки та пониження стель, над зоною ліжка можуть мати неприємний негативний психологічний ефект. Враховуємо розташування дверей та вікон, опалювальних та електричних пристроїв, місця прокладання електромереж.
Звісно, в кожному окремому випадку потрібен свій унікальний підхід, якесь особливе рішення. Утім, ніколи не розчаровуйтесь і не здавайтесь, Інколи навіть найскладніша ситуація і, здавалося б, невирішувана ситуація може дати поштовх цікавим і нестандартним рішенням.
І це не дивно, адже кожен з нас прагне найкращого для своїх дітлахів. Щоб вони росли красивими, розумними і головне - здоровими. Без сумніву, більшість матерів розуміє важливість впливу середовища на розвиток дитини, зокрема приміщення, в якому росте і розвивається їхнє чадо. Щоправда, не всі достеменно знають, як саме втілити в життя принципи раціонального, творчого облаштування помешкання і що означає «здоровий інтер’єр» з точки зору психологічного та фізичного розвитку маленької людини. Чим глибше матусі починають вивчати цю тему, тим більше запитань у них виникає.
Кожна дитина має свій характер і темперамент. Кожна пізнає світ по-своєму. Те, що на одних буде впливати позитивно, в інших може не викликати жодної реакції, а ще для когось - може стати джерелом роздратування чи пригніченості. Часто, дуже тяжко зрозуміти, чому дитина агресивна, пасивна чи занадто збуджена. Як і в дорослої людини, її поведінка - це реакція на зовнішні впливи, в тому числі і на матеріальне оточення (предмети інтер’єру, властивості приміщення тощо).
Отже, відповідальним мамам було б дуже корисно навчитись пізнавати цей світ заново, разом зі своїми дітками, спостерігаючи за їхньою поведінкою і відповідно реагуючи на неї. Основне наше завдання - зробити так, щоб дитяча кімната сприяла саме позитивному настрою дитини.
Але як зрозуміти, в якому середовищі вашій дитині буде найкомфортніше? Як має виглядати дитяча кімната, за якими принципами вона повинна бути організована, щоб стимулювати її творчий розвиток? Навряд чи три- чи чотирирічна дитина зможе вам це пояснити. Крім того, у найближчі 5 років ви не маєте наміру повторно комплексно ремонтувати дитячу кімнату. Отож, як вгадати?
Багато батьків, на мою думку, глибоко помиляються, коли роблять дитячі кімнати такими, якими, власне, вони хочуть їх бачити. Забуваючи при цьому, що в дитини вподобання можуть бути, кардинально іншими. Можливо, ви, створивши певну атмосферу в дитячій кімнаті, просто запрограмуєте дитину на певну «хвилю», що може викликати конфлікт з її природними вродженими прагненнями. Для прикладу, уявіть, що ваша дитина народилась зі схильністю до музики. Припустимо, ця схильність ще не проявилась на момент дизайну приміщення, а ви розглядаєте варіанти оздоблення стін фотошпалерами зі зображенням автомобілів або стелю у вигляді зоряного неба. Зоряне небо, можливо, і надихатиме на «Місячну сонату», чого геть не скажеш про автомобілі, навіть, якщо вони іграшково-жартівливого вигляду. До речі, коли я був маленьким хлопчиком, мені часто снився один і той самий жахливий сон. Наче по вулиці за мною женеться «злий автомобіль». Я встигаю забігти в під’їзд свого будинку і бачу, що металева потвора завелика, щоб влізти в двері. Дім – моя фортеця – вберіг мене від монстра. Страшно подумати, що було б, якби на стіні моєї дитячої кімнати, над ліжком, були зображені автомобілі. Поганий сон став би реальністю…
Зважаючи на це, ідеальним варіантом може бути створення такого інтер’єру, який зможе змінюватися з плином часу, як улюблені хлопчачі іграшки-трансформери. Ви запитаєте, як забезпечити таку гнучку схему трансформації кімнати, якщо ринок сам по собі нічого-такого не пропонує? До того ж бюджет обмежений, площа кімнати мінімальна, і у ній треба комфортно розмістити двох дітей з цілою купою корисних речей. Ось основні принципи планування дитячих кімнат та декілька корисних порад щодо їх облаштування. Більшість з них загальновідомі, утім спробуємо окреслити їх в одному контексті.
1. Простота. Мінімум меблів, мінімум кольору, максимум вільного простору.
За умов критично малого простору у пострадянських помешканнях дуже важливо намагатись не погіршувати ситуацію і не загромаджувати кімнату зайвими предметами. Не важливо, чи це меблі, чи великогабаритні іграшки. Конструкція ліжка може передбачати зберігання речей в підліжковому просторі, наприклад, у висувних шухлядах. Якщо є можливість зробити шафи до самої стелі – цією нагодою варто скористатись. У верхній частині шафи можна зберігати речі, якими мало користуєтесь чи речі сезонного вжитку. Якщо вам пощастило, і приміщення велике, намагайтесь влаштувати меблі в окремій локальній зоні. Ними буде зручніше користуватись, а у вільній зоні для дозвілля буде менше небезпеки наштовхнутись на наріжні елементи меблів.
2. Відсутність телевізора в дитячій кімнаті. Я маю на увазі відсутність телебачення. Спеціалістам у галузі психології вже давно відомо, що телевізор, зокрема телебачення, це джерело збудження нервової системи для дорослої людини, не кажучи вже про підростаюче покоління. Якщо ваша дитина не може заснути без телевізора – це небезпечна і шкідлива звичка. Перегляд вечірніх телепрограм не віщує нічого, окрім неспокійного сну. Вам може здаватись, що у вас все навпаки, що телевізор діє на вас, як найкраще снодійне. Можливо, за умов сильної втоми, захисні функції організму і розслабляють, проте мозок продовжує сприймати аудіоінформацію, що надходить до вас, і на підсвідомому рівні ви продовжуєте дивитись телевізор. Цілком імовірно, що з дитячим організмом відбувається щось подібне.
3. Залишаємо місце для творчого розвитку і персонального росту малечі.
Можливість влаштування додаткових меблевих елементів за бажанням дитини. Можливість самому приймати участь у створенні атмосфери кімнати. Варто передбачити місце на стіні, де можна малювати, наклеювати картинки, фотографії, робити нотатки маркером, вивішувати галерею власних творчих робіт, розвішувати гирлянди, гербарії, використовувати змінні декоративні панелі та інше.
4. Максимально раціонально використовуємо площу біля вікна для робочого столу або майданчика для ігор. Розташовуємо робочий стіл таким чином, щоб максимальна кількість денного світла потрапляла на робочу поверхню стола, бажано зі сторони лівої руки або правої для шульги. Якщо в кімнаті декілька вікон, намагаємось інші вікна використовувати для освітлення ігрових зон. Ліжко не варто ставити біля вікон. Зона біля нього - це найхолодніше місце в кімнаті, не залежно від якості вікна, крім того, під час провітрювання приміщення існує небезпека застудити дитину.
5. Зважаємо на якість оздоблювальних матеріалів. Вибираємо практичні матеріали зі стійкістю до стирання, без запаху та надто яскравих кольорів.
Перед тим, як приймати рішення з приводу оздоблювальних матеріалів, переконайтесь, що вони належної якості. Про це можна дізнатись у знайомих, які застосовували подібний матеріал у своєму помешканні. Пам’ятайте, що консультанти оздоблювальних крамниць в першу чергу зацікавлені продати свій товар. Тому не соромтесь запитувати продавця про гігієнічний сертифікат на продукцію і відстежувати при цьому його реакцію. Матеріал, який ви замовляєте, не повинен мати запаху. В закритому приміщенні він буде довго випаровуватись і може спричиняти, як мінімум - дискомфорт, як максимум - шкоду здоров’ю. Зважайте на колір матеріалів. Яскраві кольори великих площин інтер’єру, на мою думку, мають радше негативний вплив на дитину, аніж позитивний. Дайте відповідь на запитання - для чого дитину оточувати яскравими кольорами? Авжеж, вона в першу чергу реагує на все нове, яскраве і надзвичайне. Погоджуюсь, що іграшки чи різного роду ігри можуть бути яскраво забарвленими: для заохочення, кращого запам’ятовування, акцентування уваги. Однак інтер’єр загалом має бути нейтральним або пасивним фоном. Якщо дитину оточити тотально яскравими контрастними кольорами і тонами, ви позбавите її можливості розвинути в собі сприйняття нюансів. В природі є тисячі відтінків нюансних кольорів. Кімната має бути джерелом зорового комфорту, а не збудження.
6. Зважаємо на потенційно-патогенні зони в кімнаті при плануванні місця для ліжка чи робочого столу. Зовнішні стіни будинку, стіни з комунікаціями, місця в кімнаті під балками чи пониженням стелі на мансардах – не найкращі для здорового сну чи творчої роботи. Зовнішні стіни, як правило, мають нижчу температуру взимку, ніж внутрішні, влітку вони сильніше нагріваються. Стіни з комунікаціями можуть бути джерелом постійного неприємного шуму. Масивні конструктивні елементи в стелі, зокрема такі, як балки та пониження стель, над зоною ліжка можуть мати неприємний негативний психологічний ефект. Враховуємо розташування дверей та вікон, опалювальних та електричних пристроїв, місця прокладання електромереж.
Звісно, в кожному окремому випадку потрібен свій унікальний підхід, якесь особливе рішення. Утім, ніколи не розчаровуйтесь і не здавайтесь, Інколи навіть найскладніша ситуація і, здавалося б, невирішувана ситуація може дати поштовх цікавим і нестандартним рішенням.
Немає коментарів:
Дописати коментар